gallery/герб спл1001
gallery/original-2418544541

          Організована система підготовки кваліфікованих спеціалістів сягає у сиву давнину, коли в часи Київської Русі Ярославом Мудрим була заснована школа перекладачів та переписувачів. Традиція професійної підготовки молоді продовжилася у діяльності ремісничих цехів, шкіл, училищ. 

Історія Сіверського професійного ліцею бере початок ще з 1947 року.

          19 серпня 1947 наказом Сталінського обласного управління Міністерства трудових резервів №108 створено  школу фабрично-заводського навчання №126 при Ямському доломітному комбінаті, для якого готувала столярів, бурильників, теслярів, каменярів, кріпильників, штукатурів, електрослюсарів, прохідників, пізніше – випалювачів для цеху обертових печей. Першим директором школи ФЗН був призначений Кравченко О.І. 

          30  учнів  першого  набору з різних  професій   розпочали  заняття 6 жовтня 1947 року. Перший випуск відбувся 14 лютого 1948 року. Школа проіснувала 9 років. 

          У січні 1956 року наказом Сталінського обласного управління трудових резервів школа ФЗН припинила своє існування і була реорганізована в училище механізації сільського господарства №5, в якому стали готувати кадри для сільського господарства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Навчальна база училища створювалась на пустому місці просто неба. Протягом  трьох місяців підбирався колектив педагогічних працівників, проводився набір учнів. Училище на той час мало всього 4 класних кімнати, 4 трактори, зерновий комбайн,  2 автомобілі ГАЗ-56 та трактор-універсал, який довгий час знаходився на території минулого радгоспу «Ямський» на п’єдесталі як реліквія. Сьогодні - це візитна картка ліцею.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Першим директором училища був призначений ветеран Великої Вітчизняної війни Домарєв Іван Якович.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          120 учнів першого набору почали своє навчання в училищі 30 березня 1956 року і 29 січня 1957 року проведений перший випуск механізаторських кадрів, які були направлені на роботу в різні куточки Радянського Союзу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          В 60-ті роки багато зусиль було покладено щодо розширення навчальної бази. Були побудовані бокси для автомобілів і сільськогосподарських машин, склад горючо-мастильних матеріалів, 7 боксів для тракторів, слюсарна майстерня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          16 березня 1964 року наказом №38 училище механізації сільського господарства №5 реформовано в сільське професійно-технічне училище №5.

          Держзамовлення на підготовку механізаторських кадрів із року в рік збільшувалось, у зв’язку з чим  1971 року було побудовано гуртожиток на 250 місць.

          В 1972 році прибудували до головного навчального корпусу їдальню на 120 посадкових місць та спортивну залу.

         В 1974 році в училищі окрім професії стали надавати середню освіту. Першим завучем став Іванін О.Й.

Наказом №409 від 10 серпня 1984 року по Донецькому обласному управлінню професійно-технічної освіти СільПТУ №5 реорганізовано в середнє професійно-технічне училище № 145. СПТУ №145 05.05.1989 року наказом №207 Донецького  обласного управління народної освіти перейменовано в ПТУ №145.

          Великий вклад у розвиток системи профтехосвіти внесли директори:

  • Пересічний Ф.А. (1960-1972 роки),
  • Корабельников Г.С. (1973-1983),
  • Нечепуренко І.П. (1983-2001),
  • Стиранець В.І. ( з 01.04. 2001р.)

          Для відпрацювання практичних навичок учнів та здобуття майстерності в 1956 році училищу було виділено 226 га землі для навчального господарства, яке знаходиться по цей час в селі  Краснополівка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне господарство, кероване досвідченим господарником Підобідом С.О., домагалося високих показників, врожайність сільськогосподарських культур постійно перевищувала середні показники району. Всі роботи на навчальному господарстві виконувалися учнями й майстрами виробничого навчання. За високі показники у виробництві сільськогосподарської продукції навчальне господарство було запрошене з овочевою продукцією для  участі в роботі ВДНГ у м. Москва в 1977 році.

          В 90-ті роки пройшла переорієнтація народного господарства країни. Училище вимушене було вивчати попит професій на ринку праці й ліцензувати нові професії.

          За період існування ліцей підготував понад 12 тисяч кваліфікованих робітників за професіями:

  • тракторист-машиніст широкого профілю;
  • слюсар контрольно-вимірювальних приладів;
  • оператор інкубаторію;
  • оператор птахофабрик і птахоферм;
  • електромонтер з правом водіння автомобіля;
  • плодоовочівник;
  • тракторист-машиніст сільськогосподарського(лісогосподарського) виробництва;
  • водій автотранспортних засобів;
  • слюсар з ремонту сільськогосподарських машин і устаткування;
  • робітник фермерського господарства;
  • лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу;
  • продавець продовольчих і непродовольчих товарів;
  • обліковець з реєстрації бухгалтерських даних;
  • оператор комп’ютерного набору;
  • продавець продовольчих товарів. Оператор комп’ютерного набору.

          З метою виконання Національної Доктрини розвитку освіти та більш глибокого поєднання загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти, для задоволення потреб економіки у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках та для забезпечення варіативності й гнучкості освітньо-професійних програм у 2004 році професійно-технічне училище № 145 реорганізовано в Сіверський професійний ліцей (наказ Міністерства освіти і науки України від  22  червня 2004 року  № 518).

Сьогодення вимагає від робітників високої професійної кваліфікації, знань комп’ютерної техніки, в зв’язку з цим ліцей з 2003 року готує учнів за професією оператор комп’ютерного набору на сучасній базі, обладнаній персональними комп’ютерами. Ліцей має 3 комп’ютерних кабінети, підключені до мережі ІНТЕРНЕТ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Для людини,  доля якої пов’язана з вихованням молодого покоління, головною нагородою є успіхи її учнів. Не можна назвати усіх тих випускників ліцею, кожний з яких свого часу став славою та гордістю навчального закладу. Але про декотрих варто згадати. 

         Яскраву сторінку в освоєння цілинних земель вписали 18 випускників першого  випуску 1956-1957 навчального року, які були направлені в Ахшамишську область Казахстану.

         22 учні-випускники служили у складі обмеженого контингенту Радянських військ в Демократичній республіці Афганістан. 

          Анатолій Павлов служив сапером, має медаль «Воїну - інтернаціоналісту від вдячного афганського народу». Про нього видавництвом «Прапор» м. Харкова в 1988 вийшла книжка «Перевал» ( автори А.С.Тарасюк та В.П.Черніков ).

          Сергій Кисиленко в армії отримав військову професію «механік-водій танку», і в 1985 році був направлений для проходження служби в складі обмеженого контингенту Радянських військ в республіці Афганістан. 19 серпня 1986 року загинув у провінції Кандагар при виконанні інтернаціонального обов’язку. Посмертно нагороджений Орденом «Червоної Зірки», медалями «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу», «Воїну-інтернаціоналісту», «Захиснику Вітчизни». Його ім’ям названа вулиця нашого міста.

          Володимир Матус – сержант воєнізованої пожежної частини на Лисичанському НПЗ в 1995 році отримав Почесну відзнаку Президента України за мужність та відвагу, виявлені під час гасіння пожежі, рятування людей, значних матеріальних цінностей та нагороджений Орденом «За заслуги» III ступеня.

          Понад 100 випускників училища приймали активну участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.       

          Як українські миротворці 13 випускників училища приймали участь у складі українського національного контингенту в Косово та Іраку. 

          Ліцей пишається тим, що 14 випускників після закінчення технікумів та ВНЗ повернулися працювати до рідного ліцею майстрами виробничого навчання та викладачами, а також учнями ліцею:

  • Климчуком Євгеном, який посів третє місце в обласному конкурсі серед учнів ПТНЗ з професії «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» (2007 рік);
  •  Волковим Юрієм, який посів 3 місце в обласному конкурсі серед учнів ПТНЗ з професії «Оператор комп’ютерного набору» (2008 рік);
  • Сухомліновим Сергієм, який посів 3-є місце в обласній олімпіаді  з предмета «Агротехнологія»  (2009 рік).;
  •  Орищиним Віталієм, який посів І місце в практичному турі обласного конкурсу професійної майстерності з професії «тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва» в номінації «Кращий орач»;
  • Саржевським Максимом, який посів ІІ місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності серед учнів ПТНЗ з професії «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування» (2015 рік);
  • Білим Андрієм, який посів І місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності серед учнів ПТНЗ з професії «Водій автотранспортних засобів категорії «С» та  VІІ місце в республіканському етапі (2015 рік);
  • Пономоренко Софією, Сердюк Олександрою, Кулигіною Оленою, Коваленко Ельвірою, які неодноразово ставали переможцями обласного етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика;
  • Перепелятник Надією, яка посіла ІІІ місце в республіканському етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (2015 рік).

          Натепер роботу ліцею очолює випускник 1986 року – Стиранець Володимир Іванович, який закінчив Дніпропетровський аграрний університет та пройшов шлях від викладача до директора. Це енергійний, ініціативний, перспективний та далекоглядний керівник. Багато зусиль докладає до соціально-економічного розвитку ліцею, оновленню навчально-методичної бази, стимулювання педпрацівників до творчої роботи.

         Як не називали наш навчальний заклад, як не мінялася політика й економіка у державі, Сіверський професійний ліцей був і залишається стартовим майданчиком у життя для своїх випускників, де вони здобувають практичні навички, одержують міцну теоретичну підготовку,  формуються як свідомі громадяни незалежної України.

          У 2017 році Сіверський професійний ліцей святкує своє 70-річчя. 70 років – для історії - це лише коротка мить, а для нашого навчального закладу ті ж 70 років – це вже історія. Поряд із майбутнім є вже минуле, поряд із задумами – надбання, традиції й підсумки. Є тисячі випускників, які своїми життєвими успіхами й досягненнями завдячують своїм наставникам: викладачам і майстрам виробничого навчання.

gallery/scan 11
gallery/scan 12
gallery/scan 2
gallery/scan 3
gallery/dsc_0312
gallery/4
gallery/44
gallery/55
gallery/12
gallery/23
gallery/домарев